Як написати резюме, яке принесе вам запрошення на співбесіду
У резюме одне завдання: швидко показати роботодавцю, що ви можете виконати потрібну роботу. Ці поради стануть у пригоді для першої роботи, зміни кар’єри чи керівної посади.
1. Почніть із вакансії
Прочитайте текст вакансії двічі, перш ніж щось писати. Позначте згадані в ній завдання, інструменти, сертифікати й якості, а також зверніть увагу на слова, якими їх описано. Ці слова підкажуть вам, що роботодавець шукатиме передусім.
Зберігайте одне основне резюме, а потім адаптуйте його під кожну вакансію: змініть короткий опис, перемістіть вище найбільш відповідний досвід і використовуйте слова з вакансії для навичок, які ви справді маєте. Не додавайте навичок, якими не володієте.
2. Укажіть контактні дані на початку
Вашого імені, номера телефону, електронної пошти та міста буде достатньо. Додайте профіль на LinkedIn або посилання на портфоліо, якщо це доречно. Залиште повну адресу вулиці, дату народження та сімейний стан, якщо роботодавець у вашій країні не вимагає їх обов'язково.
Чи варто додавати фотографію, залежить від країни: у резюме в США, Великій Британії та Канаді фото зазвичай не вказують, тоді як у багатьох країнах Європи, Азії та Близького Сходу фото є поширеним.
3. Напишіть короткий опис
Два-три речення під вашим іменем мають дати відповідь на питання: хто ви як професіонал, у чому ваші сильні сторони та що ви принесете на цю роботу? Згадайте роки досвіду, тип робочого середовища та одну-дві сильні сторони, що відповідають вакансії.
Уникайте порожніх фраз на кшталт «працьовитий командний гравець». Проілюструйте це натомість: «Кухар лінії з чотирирічним досвідом роботи на жвавих кухнях на 120 місць, навчений стандартам безпеки харчових продуктів і швидкому приготуванню страв для великих груп».
4. Опишіть свій досвід через результати
Перелічіть свої посади, починаючи з найновішої, зазначивши назву посади, роботодавця та роки. Під кожною роботою напишіть від двох до п'яти коротких рядків, які починаються з дієслова дії: обслуговував(-ла), створював(-ла), навчав(-ла), ремонтував(-ла), продавав(-ла), організовував(-ла).
Для кожного пункту зазначте, що ви зробили і що змінилося завдяки цьому. Якщо маєте такі дані, наведіть цифри: кількість столиків за зміну, замовлень на годину чи клієнтів на день, заощаджені кошти, зменшення кількості помилок або кількість навчених працівників. Скромна, правдива цифра краща за завищену оцінку.
Неформальна робота має значення. Догляд за родичем, ведення невеликого інтернет-магазину, волонтерство чи допомога в сімейному бізнесі - усе це демонструє навички. Описуйте їх так само, як і оплачувану роботу.
5. Додайте освіту, навички та сертифікати
Укажіть найвищий рівень освіти, навчальний заклад і рік завершення; на початку кар'єри цей розділ можна розмістити вище за досвід. Потім перелічіть навички, потрібні для роботи: програмне забезпечення, обладнання, мови, ліцензії та сертифікати. Якщо це доречно, зазначте рівень володіння (наприклад, «іспанська: вільно»).
Додаткові розділи про проєкти, волонтерство, мови чи нагороди допоможуть, якщо вони підтверджують вашу відповідність бажаній посаді. Не додавайте зайвого.
6. Зробіть макет простим та читабельним
Використовуйте стандартні назви розділів («Короткий опис», «Досвід роботи», «Освіта», «Навички»), чіткий шрифт, достатньо вільного простору та одну-дві сторінки. Багато роботодавців читають резюме на телефоні або перевіряють їх за допомогою систем відстеження кандидатів, тому звичайний текст сприймається краще, ніж текст на зображеннях, діаграмах чи в таблицях.
Збережіть файл у форматі PDF, якщо у вакансії не вказано Word, і назвіть його своїм ім'ям, наприклад «maria-lopez-resume.pdf».
7. Перевірте резюме перед надсиланням
Прочитайте своє резюме вголос, перевірте кожну дату й цифру та попросіть когось іншого прочитати його. Шукайте орфографічні помилки в назвах роботодавців, навчальних закладів та інструментів. Переконайтеся, що ваш номер телефону та електронна пошта працюють.
Перевірка в конструкторі показує, чого бракує, наприклад контактних даних, короткого опису, результатів у цифрах чи навичок. Це лише орієнтир: вона не передбачає рішення роботодавця.